Передислокація
Винесення промислових підприємств за межі столиці сприятиме збільшенню робочих місць у Києві та області.
Проектом Генплану Києва до 2025 року передбачено на територіях колишніх промислових зон зводити торговельні та офісні центри, будувати житло. Окрім того, частину столичних підприємств мають переселити в Київську область. Завдяки цьому суттєво зменшиться міграція робочої сили до міста. Адже щодня на роботу до столиці прибувають понад 100 тисяч приїжджих. У перспективі фахівці розглядають можливість перенесення з центральної частини і державних установ. Але поки що реалізації більшості проектів на заваді світова економічна криза.
Столичні заводи й фабрики можуть переселитися в область
На сьогодні площа Києва становить 84 тис. гектарів. З них промислові підприємства займають 6 тис. гектарів. Як розповів “Хрещатику” начальник КО “Інститут Генерального плану міста Києва” Сергій Броневицький, згідно із затвердженою Київрадою концепцією та проектом Генплану міста до 2025 року, залишиться приблизно 4,6—4,7 тисячі гектарів під заводи і фабрики. “Тобто звільниться 1,5 тисячі гектарів промислових територій,— повідомив пан Броневицький.— Як приклад, уже відпрацьована і пророблена територія Нижньої Телички у 200 гектарів, Корчуватого та району Комсомольськ-П’ятихатки. Окрім цього, проаналізовано всі промислові території міста та виявлено можливість раціональнішого використання їх. Перепрофілювати запропоновано промзони на Лівобережжі, Нивках, Куренівці, їх буде переведено під житлово-громадську функцію. На них побудують сучасні житлові комплекси, об’єкти обслуговування, офіси, торговельно-розважальні центри, спортивні комплекси, парки”.
За словами Сергія Броневицького, Києву для виконання столичних функцій не обов’язково залишати на таких привабливих для забудови територіях промислові об’єкти, їх можна винести за межі столиці. У приміській зоні передбачено розміщення промислових підприємств, зокрема в Броварському, Обухівському, Васильківському районах. “Ми погодили ці ділянки з інститутом “Діпроцивільсільбуд” — розробником схеми планування Київської області. Узгодили принципові питання з Київською облдержадміністрацією,— розповів Сергій Броневицький.— Тобто, якщо власники підприємств з тієї ж Телички захочуть відбудувати свої підприємства на іншій території, то для них буде зарезервовано землі. Їх можна буде викупити чи відвести в установленому порядку, зокрема в районної чи селищної ради, де планується розмістити виробництво”. Відомо, що це якраз і передбачено схемою планування Київської області, зокрема її приміської зони.
Щодня до міста на роботу приїжджають понад 100 тисяч мешканців Київщини
Ні для кого не секрет, що більшість підприємств, розташованих на згаданих вище 1,5 тисячі гектарів наразі не працюють або працюють неефективно. Торік голова КМДА Олександр Попов і голова Київської ОДА Анатолій Присяжнюк підписали Меморандум взаєморозуміння між столицею і областю, в якому враховано проблеми та перспективи спільного розвитку територій. Зокрема винесення промислових підприємств з міста на територію області. “Це прописано в Меморандумі окремим пунктом. Область зацікавлена у винесенні цих підприємств, адже для Київщини це нові робочі місця,— пояснив пан Броневицький.— Є проблема розвитку приміської зони. За нашими підрахунками, щодня понад 100 тисяч мешканців з області приїжджають до Києва на роботу. Тому, щоб не було щоденної масової міграції, яка поглиблює транспортні проблеми, потрібно створювати робочі місця і в області”. Таке переселення дає й інші вигоди. Насамперед це зростання надходжень до обласного бюджету. Для Києва, де більшість підприємств уже не працюють, на місці виселених заводів і фабрик з’являться житлові, торговельні, ділові та розважальні центри, які забезпечать нові робочі місця. Їх, за попередніми підрахунками, буде значно більше, ніж до цього. “Це податки із заробітної плати, за рахунок яких формується бюджет міста,— зазначив Сергій Броневицький.— Для столиці дуже вигідно відкривати нові заклади і створювати робочі місця”.
Проте з цим не згодні представники багатьох громадських об’єднань, організацій. Вони стверджують, що від виселення за межі столиці промислових підприємств місто лише втратить. “Насамперед суттєво скоротяться надходження до бюджету,— стверджує Тарас Мельник, який очолює комітет з питань незаконної забудови.— Всі ті заводи і фабрики, які переїдуть в область, наповнюватимуть лише місцевий бюджет”. За його словами, об’єкти, які зведуть на місці передислокованих промзон, не дадуть бажаного ефекту, та й не всіх охочих забезпечать робочими місцями. “Але головне, що Київ з потужного промислового гіганта поступово перетвориться на один-єдиний супермаркет”,— вважає пан Мельник.
На місці промзон зведуть офіси і торговельні центри
Щодо промзон, розташованих на Теличці та Корчуватому, то детальні плани цих територій розробило ще в 2004—2005 роках КО “Центр містобудування і архітектури”, також було представлено проектні пропозиції забудови Рибальського півострова. Згідно з передпроектними пропозиціями, на цих територіях зведуть ділові багатофункціональні комплекси, а на території Корчуватого — сучасне житло. “Територія Телички сягає 204 гектарів, Рибальського півострова — більш як 100 гектарів. На цих міських територіях передбачено побудувати, окрім адміністративних споруд, ресторани, готелі, парки, створити набережну із зоною відпочинку,— розповів Сергій Броневицький.— Вони доволі привабливі, попередні проекти вже розроблено, а деякі з них реалізують”. За словами пана Броневицького, містобудівна рада вже розглядала кілька проектів зведення офісних та поліфункціональних комплексів. На жаль, світова економічна криза внесла свої корективи: роботи призупинено. Адже це досить матеріалоємні проекти. Наприклад, на Рибальському півострові висотність, у принципі, може бути нічим не обмежена. Але будівництво хмарочоса в 53 чи 55 поверхів вимагає значного обсягу інвестицій, і не лише в саме будівництво, а й в інженерне забезпечення — зокрема, забезпечення транспортної доступності. Тому спорудження такої висотки може обійтися в 2—2,5 тис. доларів за метр квадратний. “Я вважаю, що ці території мають лишатися як резервні для такого будівництва, і в Генеральному плані їх потрібно врахувати. Криза не вічна, тож за рік-два роботи розпочнуться”,— переконаний пан Броневицький.— Щодо перенесення на території колишніх промзон державних установ і організацій, то, на мою думку, це реалізувати фактично неможливо. Там є власники майна і земельних ділянок. Для реалізації такого проекту потрібно викупити відповідні земельні ділянки, а це великі кошти для бюджету. Окрім того, чималих грошей вимагатиме саме будівництво”. У світі, звісно, реалізовували схожі проекти, але передусім за рахунок державних чи міських земель, а не викупу наділів у комерційних власників. “В ідеалі було б непогано для розв’язання, скажімо, транспортної проблеми і зменшення навантаження на центральну частину міста винести всі державні установи за межі історичного центру. В рамках нового Генерального плану ми поки що таких питань не розглядаємо. Хоча, можливо, в процесі його розроблення ми до цього ще повернемося,— переконаний пан Броневицький.— Генеральний план — не догма, його неможливо розробити один раз і назавжди. Про це говорили і попередні розробники документа. Адже життя увесь час змінюється, тому неможливо все передбачити і спрогнозувати в питаннях розвитку Києва”. Тож потрібно здійснювати моніторинг Генплану, його коригування.
20.06.2011
| Страница 1 || Страница 2 || Страница 3 || Страница 4 || Страница 5 || Страница 6 || Страница 7 || Страница 8 || Страница 9 || Страница 10 || Страница 11 || Страница 12 || Страница 13 || Страница 14 || Страница 15 || Страница 16 || Страница 17 || Страница 18 || Страница 19 || Страница 20 || Страница 21 || Страница 22 || Страница 23 || Страница 24 || Страница 25 || Страница 26 || Страница 27 || Страница 28 || Страница 29 || Страница 30 || Страница 31 || Страница 32 || Страница 33 || Страница 34 || Страница 35 || Страница 36 || Страница 37 || Страница 38 || Страница 39 || Страница 40 || Страница 41 || Страница 42 || Страница 43 || Страница 44 || Страница 45 || Страница 46 || Страница 47 || Страница 48 || Страница 49 || Страница 50 || Страница 51 || Страница 52 || Страница 53 || Страница 54 || Страница 55 || Страница 56 || Страница 57 || Страница 58 || Страница 59 || Страница 60 || Страница 61 || Страница 62 || Страница 63 || Страница 64 || Страница 65 || Страница 66 || Страница 67 || Страница 68 || Страница 69 || Страница 70 || Страница 71 || Страница 72 || Страница 73 || Страница 74 || Страница 75 || Страница 76 || Страница 77 || Страница 78 || Страница 79 |
Fatal error: Call to a member function return_links() on a non-object in /home/modnay00/genichesk.org/www/news.php on line 298
| |